Сучасна система моніторингу вод

 З 2019 року в Україні запроваджено європейські підходи щодо здійснення моніторингу вод відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС.
 Донедавна, оцінка водойм України проводилась за показниками, які не враховували сучасні виклики та антропогенні впливи на стан вод. Це стосується насамперед особливо небезпечних органічних речовин, продуктів розпаду засобів захисту рослин, виробів лако-фарбувальної, фармацевтичної та хімічної промисловості (пріоритетні хімічні речовини) та басейнових специфічних показників, які встановлені на основі здійсненого у басейнах річок скринінгу.
 Залежно від цілей та завдань державного моніторингу вод встановлено такі процедури:
— процедура діагностичного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;
— процедура операційного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод;
— процедура дослідницького моніторингу масивів поверхневих вод.
 Діагностичний, операційний та дослідницький моніторинг будуть здійснюватися за басейновим принципом. Для цього готуються відповідні програми державного моніторингу вод у басейнах річок.
 Діагностичний моніторинг масивів поверхневих вод має охопити визначення у природній (поверхневій) воді р. Дніпро трьох класів групи стійких органічних забруднюючих речовин (СОЗ), а саме:
— хлорорганічних пестицидів (ХОП);
— поліхлорованих біфенілів (ПХБ);
— поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ).
 З наукової літератури відомо, що сполуки цих класів характеризуються високою токсичністю, стійкістю в навколишньому середовищі та здатністю до накопичення в жировій тканині тварин і рослин. ХОП, ПХБ і ПАВ характеризуються високим коефіцієнтом гідрофобності, низькою розчинністю у воді та обмеженою леткістю. Фізико-хімічні властивості органічних ксенобіонтів обумовлюють їх поведінку у навколишньому середовищі. Так, у природній воді вони можуть знаходитися в різних фізичних формах: в розчинному стані; в зв’язаному стані із суспендованими частинками; в сорбованому стані з іншими органічними сполуками, зокрема гуміновими та поверхнево-активними речовинами (ПАР).
 Оскільки фізичні форми СОЗ відрізняються за ступенем біодоступності, для оцінки екологічної загрози важливо встановити, окрім інтегральної концентрації токсиканта у воді, його дисперсно-фазовий розподіл.
 Виходячи з того, що СОЗ знаходяться у природних водних системах в низьких концентраціях, для їх ідентифікації використовуються хроматографічні і хромато-мас-спектрометричні методи аналізу.
При цьому, для проведення такої ідентифікації та визначення органічних токсикантів безпосередньо у воді необхідна детальна пробо- підготовка, тобто попереднього їх виділення та концентрування.
 Пріоритетним способом концентрування є твердофазна екстракція (ТФЕ) на відповідних пористих полімерних сорбентах (ППС). При цьому слід враховувати, що вода р. Дніпро має підвищений вміст органічних гумінових кислот та поверхнево активних речовин (синтетичні мийні засоби), які можуть негативно впливати на процес проведення ТФЕ.
 Для визначення рівнів вмісту та дисперсно-фазового розподілу індивідуальних ХОП, ПХБ і ПАВ розроблена і буде застосована схема дослідження, що складалася із наступних стадій:
— фільтрування води послідовно через грубий (розмір пор 16–24 мкм) і тонкий (0,45 мкм) фільтри;
— ТФЕ на ППС;
— екстракція органічних сполук із водної проби гексаном;
— елюювання органічних сполук із сорбентів після ТФЕ гексаном;
— очистка та випарювання отриманих екстактів;
— визначення зазначених класів сполук та їх ідентифікація в очищених концентратах природної води методом газової хроматографії при масселективному детектуванні (ГХ/МС).
 Для поглиблення досліджень, в подальшому буде застосована і високоефективна рідинна хроматографія.
 Проведення досліджень та, при цьому отримані дані щодо моніторингу і дисперсно-фазового розподілу ХОП, ПХБ, ПАВ будуть корисними для оцінки біодоступності цих сполук та екологічної небезпеки, яку вони створюють у водних об’єктах.