Паводок та основні моменти його негативного впливу

 Серед надзвичайних ситуацій природного походження на території України часто трапляються такі небезпечні гідрологічні явища як повені та паводки.
 Паводок – нетривале швидке підвищення водності річки, що утворюється під час інтенсивного танення снігу чи випадіння сильних дощів. На відміну від повені, паводки виникають нерегулярно.
  Фактори небезпеки паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.
Внаслідок паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали. Споруди, що періодично потрапляють у зону затоплення, втрачають міцність, внаслідок розмиву фундаменту виникає нерівномірне його осідання, з’являються тріщини, псуються від корозії металеві конструкції, тощо.
  Негативні наслідки від повеней і паводків можливі на 27% території України, де проживає майже третина населення. Найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат.
Українські Карпати є зоною паводкового ризику і це обумовлено тим, що пасмо Карпат фактично перетинає скупчення хмар, що формується над Атлантикою. Тобто ця природна система призводить до того, що в зоні Карпат за короткий період часу виникає велика кількість опадів і формується інтенсивний стік води. Найбільших збитків завдають паводки швидкого формування та раптового виникнення, забезпеченістю від 10% і менше, які останнім часом стають часто повторюваними.
  Найбільш небезпечними за умов формування високих паводків і повеней є райони південних (басейн р. Тиса) та північно-східних (басейн р. Дністер) схилів Карпатських гір. Цьому регіону характерні паводки різного генезису протягом усього року. Частота їх формування підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності. Саме у період підвищеної водності паводки набувають загрозливого, не рідко, катастрофічного характеру. Тому розробка ефективних заходів щодо захисту території цього регіону від шкідливої дії вод стала найважливішим завданням державної ваги.
  За останні 20 років на території України значні паводки, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, спостерігалися у 1995, 1998, 2001, 2008, 2010, а тепер уже і в 2020 роках. Так, середньорічні збитки від паводків у 1995–1998 роках становили більше 900 млн. гривень, 1999–2007 роках – понад 1,5 млрд гривень, у 2008–2010 роках – близько 6 млрд гривень.
  Паводок на заході України 2020 року — стихійне лихо, яке спричинило значне підвищення водності річок західних регіонів України, зокрема, Дністра, Прута, Черемошів, Бистриці, яке трапилося в 20-х числах червня 2020 року внаслідок інтенсивних грозових дощів. Пік паводку припав на 23—27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3–4 млрд гривень.