Весняне водопілля та дощовий паводок в басейні Дніпра

За народними прикметами та багатовіковими спостереженнями українців за природою, дощі в травні давали надію на хороший врожай, особливо зернових культур. Квітень та травень – це початок вегетативного періоду, коли маленька зернина набираючись сил від землі та вологи з повітря починає активно рости.

Весняне водопілля у 2019 році розпочалося раніше строків, а фактично з початку лютого на малих річках Київщини та річках басейну Прип’яті і Середнього Дніпра,  з кінця лютого — початку березня – в басейні Десни та на Верхньому Дніпрі.

Умовою для формування водопілля є снігозапаси, які в басейні Дніпра накопичувалися нерівномірно. Характерною тенденцією, що простежується останні роки, є те, що  формуються незначні запаси снігу в басейні Прип’яті та її приток, а запаси снігу в межах норми і більше – в басейні приток Середнього Дніпра. Таким чином на притоках Прип’яті (Уборть, Случ, Горинь, Стир, Турія) піки водопілля були низькими за рівнями та з невеликою водністю. Проте, проходження на Правобережжі дощів, а на Західній Україні – інтенсивних дощів, зумовило формування дощового паводку з початку другої декади травня. Дощі призвели до локальних затоплень, а різкі підвищення рівнів води на річках – затоплення заплавних територій, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя. Найбільше при цьому постраждала Рівненська область. Так, по річці Случ (пост Сарни) завдяки локальним зливам 17-20 травня рівні води підвищувалися на 8-174 см за добу, а водність збільшилася з 36 м3/с (17.05.2019) до 747 м3/с (23.05.2019), що значно більше від максимальних витрат весняного водопілля за останні 7 років.

Якщо на правих притоках Прип’яті дощі зумовили збільшення водності, то на лівих (що протікають в межах Білорусі) – продовжувався спад. Таким чином, на Прип’яті з початку другої декади розпочалися повільні підвищення рівнів та збільшення водності. На Верхньому Дніпрі, як і в басейні Десни дощі зумовили утримання рівнів води на малозмінних відмітках, при цьому на Дніпрі водність повільно збільшувалася. За таких умов, приплив води до Київського та Канівського водосховищ почав поступово збільшуватися. Київське та Кременчуцьке водосховища станом на кінець травня наповнені на 99-100%, ГЕС працюють на притокових витратах з подальшим наповненням Каховського водосховища.